Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSSНеділя, 17.12.2017, 08:58

Костопільська гуманітарна гімназія ім.Т.Г.Шевченка


Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Історія школи

Історія Костопільської гуманітарної гімназії ім.Т.Г Шевченка

 

       Початок ХХ століття. Населення Костополя , хоч повільно, але зростало. У 1925 році жителі міста Костополя звернулися до пана Воєводи Волинського з проханням допомогти у будівництві школи або гімназії. У поданні говориться про те, що у місті нема жодної середньої школи, а бажаючих продовжувати навчання нараховується 1000 осіб шкільного віку. Бажання відкрити навчальний заклад мешканці міста мотивували тим, що найближча середня школа знаходиться у місті Рівному. Сучасники свідчать, що у 1928- 1927 роках будівництво школи не велося, а в ній вже навчалися діти. На фотознімку , датованому 1930 роком можна побачити педагогічний колектив та учнів.  

       У 1931 році, за часів панської Польщі, міський магістрат Костополя все таки добудовує семирічну чоловічу школу, на базі якої була створена загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №1 ім. Т.Г. Шевченка. Навчання тривало сім років і було платним, тому  у ній навчалися переважно діти із заможних сімей. У 1937 році школа носила імя польського філософа Сташица.  Навчання велося польською мовою. Як і у всіх дореволюційних школах, головним предметом був закон Божий,  польська мова, природознавство, арифметика, географія, історія Польщі і урок практичних занять. Основним методом виховання були фізичні покарання. Особливо цей метод застосовувався до учнів  непольської національності. В українських школах працювали викладачі із центральних і західних воєводств Польщі. У 1938-1939 роках в Костопільській середній школі ім.Сташица викладав історію випускник Познанського університету Подлясінський Станіслав – магістр філософії. Вчителі не знали української мови, що прискорювало полонізацію місцевого населення. Працювали вони, як правило, по два роки, у зв’язку з тим, що в Польщі було багато безробітних, що сприяло плинності кадрів.

На той час західноукраїнські землі входили до панської Польщі і Україна була поділена між двома державами. Тому, коли 1 вересня 1939 року фашистська Німеччина розв’язала другу світову війну, напавши на Польщу, уряд Радянського Союзу ввів свої війська на територію Західної України і об’єднав їх з центральними східними регіонами. За новими законами, що встановлювалися радянською державою у Західній Україні, освіта була для всього населення безкоштовною. Станом на вересень 1939 року у школі навчалося 160 учнів, з якими працювало 6 вчителів. В цьому ж році була створена піонерська організація. Першими піонерами були: Джона Анастасія, Дмитренко Леонід, Баранін Роман. До сорокового року кількість учнів зросла до 280 чоловік. Збільшилася й кількість вчителів, яких стало 16 чоловік. Серед яких: Демидюк А.М., Алексійчук О.І., Крушинська А.В. Шкільна комсомольська організація виникла у 1940-41 роках. Першими комсомольцями стали: Чертаєва Л.,  Дремлюга Л., Айзенштарт Я.

З початком Великої Вітчизняної війни навчання у школі припиняється. Багатьох підлітків шкільного віку фашисти насильно відправляли на каторжні роботи до Німеччини. Довгожданне визволення Костополя від окупантів прийшло у січні 1944 року. Свою роботу школа розпочала з лютого того року. У звільненому місті своїх вчителів було дуже мало, і школа тоді була неповною середньою, тобто семирічною. Директором школи була призначена вчителька російської мови і літератури Новоселецька Людмила Миколаївна. Випускники, учні сьомого класу, навчалися за спеціальними програмами, які передбачали повторення і поглиблення тих знань, які учні отримали до війни. На той час у школі було 9 класних кімнат, біологічний кабінет і дві маленькі кімнати, де були розміщені учительська і кабінет директора школи.

На новий 1944-1945 навчальний рік директором школи була призначена Чмир Євдокія Данилівна, вчитель початкових класів. 25 квітня 1944 року Полтавським обласним відділом народної освіти було направлено групу вчителів на педагогічну роботу  в Західні області України. 29 квітня цю групу Міністерство освіти направило в Рівненську область, а 5 травня Рівненський обласний відділ народної освіти направив у Костопіль 10 спеціалістів: Чмир Є.Д., Марченко К.Л., Білоцерковець А.А., Скоробагатську Г.М., Жовтяк О.Г., Кісільову О.Я., Збруцьку Є.Т., Мостову В.Д., Шевченко В.М., Маштанову М.К.

Із спогадів Євдокії Данилівни: «На початок 1944-1945 навчального року у 5-7 класах навчалося по 18-25 учнів, у 8 класі було тільки 9 учнів. Ці класи працювали у першу зміну. У 1-4 класах було по 30-35 учнів, а в окремих 40-45 учнів, які навчалися в другу зміну. За віковим складом діти у класі були різного віку. Траплялося й таке, що учні з четвертого класу відразу йшли в армію».

Силами молодих вчителів комсомольців ( секретар – Мостова В.Д.) у 1944 році у школі було відновлено роботу учнівської комсомольської організації. Першими комсомольцями були:  Мамрай І., Черняк Л.,

 Заткалін Л. (секретар). Згодом у рядах організації нараховувалось 16 осіб.

         У травні 1944 року у школі було відновлено роботу піонерської організації ( 26 чоловік). Головою ради дружини була Орлінська Клавдія. З січня 1946 року по серпень 1948 року педагогічний колектив очолював Бублик Олексій Іванович.

У цей період педагогічний колектив працює над поліпшенням навчально-виховного процесу, впорядкуванням прилеглої території. У 1947 році відбувся перший випуск десятикласників. Одержали атестати про середню освіту 18  випускників, серед який Гречко О.А., Гордієнко С., Сочинська Н., Шумський В., Сергатюк В., Заткалін Л., Шамрай Н.,

 Гордійчук П.

         У ці роки педагоги школи працювали також і  з дорослим населенням Костополя, займалися навчанням неграмотних і малограмотних жителів міста.

         З серпня 1948 року по 1956 рік на посаду директора школи було призначено Глуховцева Павла Миколайовича, який до того був ректором Рівненського педінституту. Основною проблемою у 50-ті роки була проблема кадрів.

         У 1956 році завуча школи Гончарука Миколу Лавріновича було призначено на посаду директора школи, який очолював педколектив до 1957 року. Якщо у 1951-1952 роках школа випускала в середньому по 20-22 учні, у 1953 році було вже по два десятих класи, і кількість випускників зросла до 50-ти чоловік, а в  1960р. - сто учнів. Школа гордиться багатьма своїми випускниками 40-50х років, зокрема лікарем-хірургом Козою П.С., інженерами: Чабаном І.Й., Колосовським П.М., вчителями: Гордійчуком П.Д., Сасенюком П.С., Малишем Р.Г., Бондарчуком П.С., Пасевич С.Л., Бенько Л.П., журналістом – Велесиком М.

Яскравим моментом у житті школи стало десятиліття 60-х років. І це не тільки тому, що в політиці СРСР почався час «відлиги» - суспільство стало демократичнішим. Насамперед це самовіддана праця  педколективу, це добре виважені розпорядження адміністрації школи і нового директора  Антоновича Данила Олексійовича ( з 1957 до 1968), що розумно зумів розпорядитись наявним «золотим запасом» - талантом своїх вчителів.

Окремою сторінкою історії школи стало створення на початку 60-х вчительського драмгуртка під керівництвом Прокопенко О.Г. Аматори- актори  працювали над постановкою драми «Назар Стодоля» (Антонович Д.О., Прокопенко О.Г., Гордійчук П.Д., Мартинішина Л.Т., Чмир Є.Д., Терещук Н.П., Мельничук Н.А., Бондарчук Л.С., Цимбалюк Г.І.). З постановкою актори виступали перед жителями м. Костополя, навколишніх сіл Корчів’я, Рокитно, Піскова.

У 1961- 62рр. було добудовано до основного корпусу двохповерхове крило з шести класів і чотирьох допоміжних кімнат, в яких розмістили кімнату домоводства, музики, шкільного лікаря та наочних посібників. До кінця 60-х років у школі діяло 10 класних кімнат, 6 класів – кабінетів, спортивна кімната. Закладено фундамент і почато будівництво спортзалу.

В 1968 році організовано групу вчителів, які працювали над створенням кімнати-музею Т.Г.Шевченка (Карп’юк А.М., Міжієвська Б.А., Король А.Ф.)

З кінця 50-х та протягом 60-х років значна увага у школі приділялася позакласній роботі. Зокрема успішно діяли:

- вокальний  ансамбль «Росинка» ( керівник Ширко М.П.),

- духовий оркестр і оперна студія ( керівник Ширко М.П., 1959р.)

- дитяча самодіяльна спортивна школа (керівник Сасинюк Б,С, Нікіфоров В.Г, Гангало Т.Н., з кінця 50-х – 1957 року) з такими секціями: плавання, спортивної гімнастики, акробатики, волейбол, настільного тенісу, ручного м’яча, шахмат. Лише за шість років з 1966-1967 рр. з числа учнів школи підготовлено 280 значкістів ГТО, 829 розрядників з різних видів спорту, 141 інструктора і 145 суддів.

У 1961 році піонерській дружині школи було присвоєно ім’я першого космонавта  Ю.Гагаріна. На час 1966-1967 навчальному році в дружині було 425 піонерів.

Станом на 01.01.1967 року в комсомольській організації було 260 членів, об’єднаних у 10 груп.

У 1961 році учнівський та педагогічний колективи вшанували столітній ювілей Т.Г.Шевченка. У цей рік було висаджено саджанець дуба, що став символом навчального закладу.

На початку 1964 року на звернення адміністрації і педколективу до вищих державних структур за рішенням тодішньої Президії Верховної Ради України Костопільській загальноосвітній школі №1 І-ІІ ст. присвоєно ім’я Т.Г.Шевченка.

З 1968-1971р. директором  школи була Штихалюк Ольга Петрівна, з 1971-1979 р. – Гордійчук Пилип Денисович. У ці роки завершене будівництво спортзалу, їдальні, однієї класної кімнати, розпочато будівництво майстерні.

З 1974 року на посаду директора школи було призначено Кондура Василя Григоровича, який працював вчителем фізики, астрономії з 1955 року.

З 1975 року в навчальному закладі розпочинається поглиблене вивчення французької мови, якому передувала клопітна робота вчителів: Березюк Л.Г., Пасевич С.Л., Кишман Т.Г., Козак О.Б., Мельникової Л.С., Ковальчук З.В., Синіциної Н.Р., Свириденко Л.М., Прищепи С.В., Карп’юк Л.А, Музичук В.Д. Учні розпочинають  вивчення іноземної мови з першого класу. А школа отримала статус школи з поглибленим вивченням іноземних мов.

У 80-х роках педагогічний колектив Костопільської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка з поглибленим вивченням іноземних мов працює над поліпшенням матеріальної бази школи; удосконаленням навчально-виховного процесу, зокрема: проводиться тиждень техніки, предметні тижні, військово-спортивні ігри «Зірниця» та «Орлятко», місячник французької мови, спортивні змагання, тематичні вечори: «Вечір класичної музики», «Вечір поезії», «Пушкін, музика, поезія», «Барви рідної мови».

З 80-го року діють клуби вихідного дня і передвихідного дня «Гагарінець», «Стежина». Створено власний туристичний центр, сподвижниками якого стали: Листопад Ю.І., Гусарук В.Б., Махомет В.Й., Праск С.Б., Титюк В.В. Юні туристи мандрували стежками Рівненщини, України  і всього Радянського Союзу (м. Ленінград, Брест, Київ, Рига, Москва, Почаїв).

1990 рік можна вважати початком ІІІ важливого періоду в життя нашої школи. Зокрема, це час з 1990-1995 рр., який характеризувався народно-просвітницьким характером своєї діяльності. Директором школи аж до 1996 року був Кондур Василь Григорович. У 1990 р. Кондур В.Г. запросив священника УПЦ Київського патріархату Юрія Велічурського для освячення, вперше в історії  району , синьо-жовтого прапора.

З 1990 року знову стали проводитися уроки народознавства, з ініціативи вчителів французької мови Пасевич С.Л. і вчителя початкових класів Терещук Н.П. 13 грудня 1991 року вчителька французької мови Ковальчук З.В. разом з учнями свого класу вперше за останні 20 років провела «Українські вечорниці».

Трудовий колектив школи взяв активну участь у зборі коштів на будівництво пам’ятника Шевченку Т.Г. у місті Костополі.

Ще у кінці ХІХ ст.. на українських землях, що входили до складу Австро-Угорської імперії, зародився масовий визвольний рух, а культурно-освітньою діяльністю його займалися народовці. Саме вони, народовці, у Львові в 1868 році заснували товариство «Просвіта», основною метою якого було навчати і освідчувати народ.

У стінах нашої школи у 1990 році за пропозицією Кондура В.Г. частиною педагогічного колективу було створено товариство «Просвіта», очолив його колишній вчитель нашої школи, довірена особа депутата Верховної Ради України В. Г. Шевченка Праск Святослав Богданович.

Факти національного піднесення стали поштовхом відновлення у школі роботи драмгуртка, засновниками якого стали в 1991 році вчителі української мови і літератури Ващенко С. П. і Онопрійчук Л.Ф. Силами гуртківців було поставлено п’єсу І.С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Вчителькою української мови і літератури Жук Л.І. було створено гурток «Український пісенний факультатив». Людмила Іванівна і її учні першими заспівали колядки і щедрівки.

Вожатою школи Кошкою Л.О. було створено «Козацьке братство».

У 1996 році на посаду директора школи було призначено вчителя фізики Гордіюка М.М., що гармонійно влився у роботу педколективу, спонукав його до творчості, самовираження.

Найбільшого творчого успіху в 90-х роках досягла кафедра іноземної мови у складі: Пасевич С.Л., Ковальчук З.В., Березюк Л.Г., Мельникової Л.С., Прищепи С.В., Паращик Л.О., Дубінець А.М. Вихованці вчителів іноземної мови неодноразово перемагали і ставали призерами ІІІ – ІV етапів Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін; учасниками різних конкурсів організованих Паризьким «Альянс франсез». Вчителі кафедри французької мови постійно підтримували зв’язки з французьким центром у Києві та Львові, представниками французького посольства в Україні. Завдяки їм у 1997 році у школі встановлено цілий комплекс супутникового зв’язку, що дозволяє приймати освітні передачі з Франції.

  У 1998 році розпорядженням голови Костопільської районної державної адміністрації від 21 серпня  № 301   загальноосвітню школу №1 ім.Т.Г.Шевченка було реорганізовано в гуманітарну гімназію з поглибленим вивченням іноземних мов м.Костополя з правом юридичної особи.

З 1999 року директором навчального закладу стала Ющук Лариса Михайлівна. Станом на 1999 рік у гуманітарній гімназії навчалося 513 учнів і працювало 39 педагогів. У результаті реорганізації  навчального закладу кількість класів зменшилася з 32 до 20 ( загальноосвітньої школи №2 переведені на навчання початкові класи). Педагогічний колектив працює над реалізацією проблем особистісно орієнтованого навчання і виховання, значна увага приділяється покращенню матеріально-технічної бази навчального закладу. У 2001 році кафедра іноземних мов святкує 25-річчя з початку поглибленого вивчення французької мови. Очолює кафедру Березок Л.Г., координує роботу 10 вчителів французької мови. Учні демонструють високий рівень знань, є активними учасниками Рівненського відділення МАН.  У 2002 році за ініціативи педагогічного педагогічного колективу до навчального закладу повертають  три початкові класи на чолі з вчителями: Прохор Л.А., Давидчук Р.К., Головачик Л.Г. Згодом початкові класи отримують статус  - догімназійних. Важливою подією стало впровадження у 2003 році профільного навчання з правознавства. Розпочинає цю роботу заслужений вчитель України Кострова С.М. із створення авторських програм факультативів та курсів за вибором, першого в районі кабінету правознавства.  Перший випуск класу з поглибленим вивчення правознавства відбувся у 2005 році. Поряд з Костровою С.М.  плідну роботу  розпочинає Горбач Г.В.

У 2005 році відбулася зміна назви гуманітарної гімназії ім..Т.Г.Шевченка з поглибленим вивченням іноземних мов м.Костополя на Костопільську гуманітарну гімназію ім.Т.Г.Шевченка Костопільської районної ради Рівненської області.

 

 

Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний хостинг uCoz